Марина Іжевська 23 червня 2022 22 липня 2022 676 просмотров Патентування

Патентний пошук перед патентуванням: навіщо потрібен і як його здійснювати?

Винахідники, які впритул підійшли до необхідності проведення патентування власного ноу-хау, вдаються в питання, пов’язаними з його здійсненням. Перш за все їх хвилює те, в який момент варто починати патентний пошук – до того, як стала зрозуміла формула винаходу чи постфактум. І, звичайно ж, наскільки ефективними будуть заходи, проведені самостійно, чи правильним буде спочатку залучити для цього професіоналів.

З відповіді на перше питання про патенти буде логічно слідувати відповідь на друге, тому варто спочатку визначитися, коли ж починати відповідний пошук. Однозначно прописаних правил не існує. Однак автори, які вже не раз проходили дану процедуру, з досвіду визначили, що найбільш раціонально буде приступати до пошуку відразу, як тільки думки придбали чітку й евристичну форму. На початковому етапі може виявитися достатньо власних зусиль у цьому напрямку. А ось на завершальній стадії для поглибленого та розширеного пошуку має сенс звернутися за допомогою до експертів у цій галузі. Однак, якщо досвід подібних пошуків абсолютно відсутній, звернення до фахівців спочатку – найбільш грамотний підхід до розв’язання даного питання.

Подібний принцип дасть можливість практично відразу з великою ймовірністю визначити, чи життєздатний даний проєкт. Оскільки експерт витратить на розширений пошук патентів істотно менше часу й швидше дасть відповідь на питання, чи є проєкт перспективним. Цей підхід особливо актуальний, якщо розробка винаходу пов’язана з проведенням дорогих наукових або лабораторних досліджень.

Фахівці, коментуючи прагнення до проведення винахідниками самостійного пошуку патентів в безкоштовних базах даних, відзначають, що такі заходи можуть істотно розширювати кругозір і виступати джерелом нових ідей. Однак погоджуються і з розробниками, що варто починати пошук уже після того, як винахід знайшов видимі обриси та дозріло відчуття, що наразі час патентувати. Вони підкреслюють, яким би шляхом не пішов потенційний власник майбутнього патенту, така робота вимагає серйозного підходу, ретельності та наявності певних знань. В обох випадках, приступивши до пошуку й перевіряючи патентоспроможність, винахідники відповідають на питання про те, чи може їх науково-технічне новаторство стати інтелектуальною власністю й бути запатентованим.

Почавши самостійний пошук патентів, винахідник намагається відшукати відповіді на логічні, що не мають, на його думку, двоякого тлумачення, питання. Вони стосуються, наприклад, того, чи не будуть при спробі запатентувати нововведення порушені вже чинні права на інтелектуальну власність. Попутно з’ясувати, чи працює хтось ще в даному напрямку та які його наміри приступити до реалізації нововведення за допомогою договору ліцензування. Далі думки та, відповідно, пошук переходять у практичну площину в спробах прояснити, чи можна буде знайти партнерів для виробництва та покупців на патент, якщо він, врешті-решт, буде отриманий.

У чому полягають складності самостійного патентного пошуку?

Пояснити, які підводні камені чекають самостійних дослідників при пошуку в області патентів, найкраще на прикладах. Добре ілюструє їх абсолютно реальний випадок, що стався у 21 столітті, який стосується ідеї виготовлення L-образної насадки для електром’ясорубки, яка дозволяє видавлювати локшину з тіста. Автор новаторства не лише придумав, але й виготовив дослідний зразок, проте його бажання заощадити на пошуку патентів зіграло з ним злий жарт. Інженер займався цим самостійно та коли вийшов на фінішну пряму, вклавши чималі кошти й виконавши значну частину роботи, отримав відмову в патенті.

Це сталося через те, що, як виявилося, ще в кінці минулого століття в США був отриманий патент на пристрій з ідентичним механізмом. У цьому випадку, якби інформація про наявність подібного патенту виявилася відома винахіднику з самого початку, то він, за його твердженням, не відмовляючись від ідеї по суті, виходив би з іншого принципу.

Очевидно, що при патентному пошуку були допущені системні помилки, які призвели до такого результату. А відбулися вони через наступне. Річ у тім, що в описі приладу для приготування локшини в американському патенті він позиціювався як машина для виготовлення локшини, а саме – як пристрій для перетворення тіста в локшину, плоскі макаронні вироби, спагеті, інші аналогічні страви або десерти.

Прилад же, описаний у заявці на патент, поданої наразі, представлявся механічним аксесуаром до електром’ясорубки, за допомогою якого плоске тісто може нарізатися на смужки для подальшого приготування. Судячи з опису, у результаті самостійного пошуку винахідник знайшов опис патентів, що стосуються розкочування тіста для піци, м’ясорубок, різанні листового металу на смуги для подальшого зварювання. Безумовно, вони не мали ніякого відношення до його винаходу.

Неправильний підхід і неточність ключових слів призвели до того, що новатор «потонув» у потоці непотрібної інформації та в результаті зробив помилковий висновок про те, що його ідея є винаходом.

Що варто враховувати, починаючи патентний пошук?

Помилки, описані в прикладі з м’ясорубкою, на жаль, досить поширене явище. І стосуються вони не лише фізичних осіб – дилетантів у сфері патентного пошуку. Не змогли уникнути їх і солідні компанії світового рівня. Найбільш гучним патентним спором останнього часу є конфлікт Інтернет-гіганта Amazon і книжкового онлайн-магазину Barnes & Noble. Претензії стосувалися опції на сайті Інтернет-бутіка – «повторна покупка в один клік», яка не вимагала додаткового введення пін-коду й номера карти.

У рішенні суду містилася вимога заборонити Barnes & Noble використання подібної спрощеної процедури. Причому події відбувалися в розпал святкового різдвяного буму. Врятувало ситуацію залучення патентних експертів. Вони провели більш ретельний і глибокий пошук патентів за ключовими словами та виявили патент Digicash. Він значно раніше, ніж в Amazon, описував покупку товару в один клік. Усе це дало можливість зробити загальноприйнятою практикою придбання продукції подібним чином у багатьох магазинах по всьому світу.

На питання про те, чому ж Digicash не був знайдений Barnes & Noble з першого разу, слід надати ту ж відповідь, що й у випадку з винахідником насадки для м’ясорубки. Помилка полягала у відсутності системного підходу й розуміння цілей пошуку серед тих патентів, які вже опубліковані.

Тому до того, як почати самостійний патентний пошук, варто визначитися з розумінням його ключових аспектів. Спочатку необхідно знайти підтвердження, що винахід дійсно неповторний і унікальний, визначити, у чому його принципові особливості, що кардинально відрізняють ноу-хау від вже запатентованих аналогів.

Потім важливо обгрунтувати для себе впевненість у тому, чому раніше нікому в голову не могла прийти така ідея. Після цього варто переконатися, що винахід не торкнеться чужий патент і не порушить права на інтелектуальну власність. Наступний напрямок, який необхідно відпрацювати – питання конкуренції та затребуваності нововведення. Необхідно з’ясувати, чи існують ще винахідники або компанії, які вели розробки в цій сфері. А також чи патентували вони свої винаходи й наскільки ці потенційні конкуренти, якщо вони є, впливові й авторитетні. І, звичайно, у практичному плані варто з’ясувати коло можливих споживачів майбутнього винаходу.

Дуже часто конкретне нововведення не належить до певної галузі знань або виробництва матеріальних благ, а знаходиться на стику декількох суміжних. У такій ситуації необхідно буде враховувати:

можливість і конкретну сферу застосування винаходу в суміжних областях;
чи мають будь-які технології, задіяні в ноу-хау, широке застосування;
що з себе представляють аналоги в часто використовуваних технологіях.

Здійснюючи самостійний патентний пошук, важливо враховувати не тільки назва продукту і його опис, а й синонімічні терміни.

Які види патентного пошуку існують?

Варто брати до уваги також і те, що існує кілька видів самостійного патентного пошуку. Можна виділити дослідження патентів:

предметні;
іменні;
нумераційні;
аналогові.

Частіше за інших застосовується предметний пошук, при якому визначенню підлягає власне предмет з вибором рубрик патентної класифікації. Подібний строгий і продуманий підхід найбільш ефективний по співвідношенню критеріїв «результат-час».

В ідеалі аналіз комерційної інформації дає можливість встановити винахідників або компанії, що ведуть роботи в цьому ж напрямку. Після цього зазвичай приступають до іменного пошуку патентів, який є доповненням до предметного патентного пошуку. Відносно нумераційного пошуку все просто – за відомим номером патенту його знаходять і вивчають, у тому числі й на предмет ідентичності.

Повертаючись до прикладу з винаходом насадки для м’ясорубки, варто проаналізувати його з точки зору здійснення повного та планомірного пошуку. Інженер упустив важливий етап – пошук патентів-аналогів, які були зареєстровані в інших країнах. Якби ця фаза була здійснена, його винахідницькі зусилля не були б марними. Пройти цей етап немає жодний труднощів, навіть попри те, що опис патентів-аналогів зберігається іноземними мовами. Для перекладу можна використовувати зручні й літературно адаптовані онлайн-перекладачі.

Бази даних патентів, що дають найбільше інформації для розширеного патентного пошуку

Сьогодні у світі створено величезну кількість баз даних для патентного пошуку, рахунок яких йде на тисячі. До більшості з них є онлай-доступ. Їх створенням і підтримкою в актуальному стані займаються не тільки національні урядові установи, такі як Укрпатент, а й приватні організації. Тому доцільно для пошуку використовувати ті, які уможливлять дійсно ефективний пошук, беручи за ключовий критерій співвідношення «результат-час».

Як відзначають досвідчені фахівці у сфері патентного пошуку, багато баз даних поповнюються нерегулярно й несистемно, оскільки працездатність будь-якого проєкту підтримується тільки при наявності необхідного фінансування. Цим пояснюється невелика кількість баз даних, що дозволяють по-справжньому ефективно проводити професійний розширений патентний пошук. Однак скористатися безкоштовно ними неможливо, залучення їх ресурсів є лише при внесенні чималих коштів.

Вибираючи ресурси, якими можна скористатися при проведенні самостійного патентного пошуку, варто звернути увагу на:

USPTO – повнотекстову базу даних патентного відомства Сполучених Штатів Америки, в яку з 1976 р. включено кілька мільйонів патентів, що зберігаються в графічному форматі TIFF (тільки патенти з 1790 по 1976 р.) і текстовому – HTML.
Google Patent Search – БД Google, що складається з патентів бази USPTO. Розширений пошук здійснюється за наступними критеріями: автор, назва, номер патенту, дата. Існує комфортна можливість збільшення тексту й ілюстрацій патентів. Система пошуку залучить спеціальну технологію визначення тексту на фотографіях. З її допомогою можна зробити пошук навіть по тексту просканованих патентів.
Espаcenet – European Patent Office (Європейське патентне відомство). До теперішнього моменту в базі міститься понад 60 млн патентних заявок і патентів. Через його сайт можливий пошук патентів по базах даних Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), Європейської патентної організації (EPO), «Worldwide». БД «Worldwide» дозволяє вести пошук інформації по опублікованих патентних заявках більш ніж з 80 країн і регіонів. Пошукові дії виробляються в базах даних англійською мовою, але впевненості додасть повторна процедура пошуку мовою країни, в якій реєструвався патент. Це необхідно, оскільки англійський переклад назви й реферату присутній не в усіх патентах.
WIPO – Світову Організацію Інтелектуальної Власності (World Intellectual Property Organization). Патентний пошук у системі здійснює пошукова служба PATENTSCOPE, що забезпечує безкоштовний доступ до міжнародних патентних заявок і національних (регіональних) патентних документів. Ця БД включає дані про більш ніж 1,8 млн міжнародних патентів, які пройшли публікацію.
ЕАПВ – Євразійське патентне відомство, яке має у своєму розпорядженні понад тридцять локальних патентних баз даних. Наразі в них зберігається понад 35 млн патентів ВОІВ, Європейського патентного відомства, ЕАПВ, патентного відомства США, Росії (з 1924 р.). Вони містять також патентні документи, зареєстровані в країнах СНД, національних патентних відомствах країн-членів ЕАПО. Система реалізує засоби пошуку в інформаційних системах ESP@CENET, EPOLINE, JOPAL та інших, а також у зовнішніх патентних базах даних цифрових бібліотек інтелектуальної власності.
УКРПАТЕНТ – національну базу даних патентів. Містить близько 400 тисяч документів. На сайті є пошуковик у базі даних «Винаходи закордонних країн», в якому міститься інформація, яка надходить від 2 регіональних організацій і 42 патентних відомств різних держав.
РОСПАТЕНТ – Федеральну службу з інтелектуальної власності, товарних знаків і патентів Росії. У базах даних можливо здійснювати пошук винаходів, перспективних винаходів, рефератів патентних документів російською та англійською мовами, корисних моделей.
SIPO – державне відомство інтелектуальної власності КНР. Вільний доступ до документів китайською та англійською мовами, починаючи з 1985 р., з можливістю перекладу деяких документів з використанням технології машинного перекладу CPMT.
WikiPatents – пошукову систему патентів, яка безкоштовно надає можливості пошуку серед понад 15 млн патентів. Охоплює патенти й патентні заявки зі Швейцарії, США, Канади, Німеччини, Японії, Великобританії, Іспанії, Франції. Завантажує патенти в форматах TXT, RTF (Word), PDF, надає коротку інформацію про патент зі швидкою навігацією по зображеннях. WikiPatents надає можливості для перекладу за технологією Google, коментарів і оцінок будь-яких патентів.
Surf IP – ресурс організації інтелектуальної власності Сінгапуру. Патентний пошук доступний у патентних базах даних Тайваню (TIPO), Китаю (SIPO), Сінгапуру (IPOS), США (USPTO), Японії (JPO-IPDL), Кореї (KIPO), Європейського патентного бюро (EPO), WIPO, Великобританії (UK-IPO), Канади (CIPO), Таїланду (TIPIC).
Patent Lens – онлайн-сервіс патентного пошуку, створений незалежною некомерційною організацією Cambia. Дає можливість здійснювати патентний пошук по БД, що включає понад 10 млн документів з ВОІВ, Європи, США, Австралії.
Free Patents Online – одну з найбільш оперативних, простих і потужних систем патентного пошуку в мережі Інтернет, яка забезпечує швидкий доступ до безлічі патентних заявок і патентів. Уможливлює доступ до БД Європейського патентного відомства, патентного відомства США, ВОІВ та Японського патентного відомства. Зареєструвавшись, можна розширити свої можливості, наприклад, за допомогою надходження повідомлень про реєстрацію нових патентів.
PRIORSMART – відносно новий безкоштовний майданчик, який надає доступ до більш ніж 60 онлайн-патентних баз даних. Інтерфейс представлений 8 мовами, включаючи японську, англійську, російську, іспанську, французьку, німецьку, корейську, китайську. Можливо здійснювати пошук за назвою, формулою винаходу, ім’ям винахідника, рефератом, ім’ям власника патенту, МПК та описом.

Чому звернення до професіоналів – раціональний і грамотний вибір?

Очевидно, що нефахівцеві розібратися в багатьох наявних системах пошуку патентів дуже складно. Це вимагатиме значних тимчасових ресурсів, сил, а також додаткових знань і навичок із систематизації та аналізу отриманої інформації. До того ж деякі сервіси вимагають залучення чималих грошових ресурсів до доступу даних. Також слід зазначити, що відповідальності за результати патентного пошуку, який самостійно проводять користувачі, навіть у разі внесення значних коштів адміністрація будь-якої патентної бази даних не несе.

Однак, подальше порушення прав інтелектуальної власності може спричинити санкції у вигляді величезних штрафів і компенсацій, встановлених судом. Це той випадок, коли економія може обернутися судовими переслідуваннями.

Найчастіше винахідники вважають патентний пошук другорядною і неважливою справою, не бажаючи витрачати кошти на його проведення. Вони впевнені, що досить вигадати щось унікальне – і подальше оформлення патенту пройде, як по маслу. Їм здається очевидним, що звертатися до професіоналів немає сенсу – адже й так зрозуміло, що їх відвідала «зоряна» думка. Однак завжди є ймовірність того, що вона прийшла до когось значно раніше. З усього сказаного логічно напрошується висновок, що звернення до патентного бюро – єдино правильне та грамотне рішення.

І навіть якщо правильний вибір на користь залучення до патентного пошуку професіоналів таки зроблено, не варто думати, що запорукою успіху буде звернення до будь-якої патентної організації, яка візьме за свої послуги менше грошей. Несумлінність і низька кваліфікація можуть коштувати винахіднику значно дорожче, ніж зекономлені на експертизі гроші. Крім того, що звернення до фахівців необхідне в принципі, варто вибирати дійсно професіоналів із перевіреною історією успіху та відмінною репутацією, наприклад, таких як патентно-юридична компанія «Вайз Груп».

Марина Іжевська

Посада: юрист у сфері інтелектуальної власності
Досвід роботи: 8 років. Кандидат юридичних наук.
Спеціалізація: Займається захистом і реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності, написанням претензій та позовних заяв. Реєструє об’єкти в митному реєстрі.