Авторське право на інтерв’ю: усе, що потрібно знати
Сфера телебачення займає одну з найпоширеніших способів передачі інформації, й часто виникає питання: а кому ж належать ці мистецькі твори та чи поширюється на них авторське право.
У цій статті ми розглянемо, що таке авторське право на інтерв’ю, кому воно належить і що потрібно знати про процедуру.
Що таке авторське право на інтерв’ю?
Згідно з українським законодавством особи, які беруть участь в інтерв’ю, є співавторами. Таким чином, з правової характеристики інтерв’ю є одним з об’єктів авторського права, на яке поширюються всі відповідні норми.
Натомість необхідно відзначити, що телеінтерв’ю має особливий характер — на нього діє одночасно два права (право на сам твір і право на його виконання).
Кому належать авторські права на інтерв’ю?
Як ми вже сказали, авторські права на інтерв’ю належать як інтерв’юеру (тому, хто ставить запитання) та інтерв’юйованому (тому, хто відповідає на них). Вони є співавторами, тому мають рівні права щодо цього об’єкта.
Також необхідно відзначити, що головною умовою використання об’єкта є дотримання всіх прав автора при виконанні його твори. У більшості випадків з цим проблем не буває, оскільки журналіст є як автором, так і виконавцем. Однак бувають і винятки. Наприклад, так звані протокольні інтерв’ю, коли журналіст ставить питання, заздалегідь написані та узгоджені безпосередньо автором.
Часто постає запитання щодо множинності. Що це таке? Це, коли в інтерв’ю бере участь кілька інтерв’юерів або інтерв’юйованих.
Якщо ж питання, поставлені під час інтерв’ю, були розроблені декількома журналістами завдяки їх загальній творчій праці, тоді можлива множинність, і цей твір буде вважатися інтерв’ю. Те ж саме стосується й осіб, які відповідають на питання. Якщо їх відповіді були складені спільно, тоді твір буде виступати як інтерв’ю. Аналогічна ситуація буде відбуватися, якщо в інтерв’ю одночасно будуть брати участь як кілька журналістів, так і кілька інтерв’юйованих.
Наступне питання — кому буде належати авторське право на інтерв’ю, якщо журналіст є співробітником якогось телеканалу.
У більшості випадків журналіст, який перебуває у трудових відносинах з телевізійним каналом, заздалегідь укладає з ним трудовий договір. І тут важливі умови, які прописані в документі.
Отже, на практиці існує два випадки. Перший — у договорі не прописано, що об’єкти, створені журналістом, переходять у власність телеканалу. У даній ситуації право на інтерв’ю буде ділитися між інтерв’юйованим (1\2 частина), журналістом (1\4 частина) і телеканалом (1\4 частина). Друга ситуація — у договорі прописано про перехід прав телеканалу щодо об’єктів, які будуть створені журналістом. Тоді право на твір в однакових частинах буде належати телеканалу та інтерв’юйованому, а журналіст буде мати виключно особисті немайнові права.
Що ще потрібно знати про авторське право на інтерв’ю?
Як ми вже згадали, правова природа інтерв’ю має свої особливості, які необхідно знати, якщо не хочете випадковим чином порушити права одного зі співавторів. Визначення авторського права на інтерв’ю та питання про те, кому ж належать ці права, є одними з найпоширеніших. Однак існують й інші моменти, на які слід звернути увагу.
Як не порушити авторське право при повторній публікації?
Отже, ми вже знаємо, що суб’єктами авторського права на інтерв’ю є інтерв’юер та інтерв’юйований. Тому при будь-якому використанні об’єкта необхідно мати згоду кожної зі сторін.
Найпоширеніше питання — чи потрібно брати дозвіл на повторну публікацію, якщо першого разу він вже був отриманий? Так потрібно. Якщо ви не хочете отримати претензії з боку особи, яка давала інтерв’ю, краще отримайте повторну згоду. Інтерв’юйований може послатися на те, що він давав дозвіл на публікацію тільки на конкретну дату, в конкретне джерело тощо. У даній ситуації ви порушите його права, й вам доведеться нести певну відповідальність.
Авторське право під час запису та ретрансляції
Інтерв’ю може відбуватися у двох формах — за попереднім записом і в прямому ефірі. Якщо ж мова йде про прямий ефір, то інтерв’юйований автоматично дає дозвіл на публікацію твору з моменту згоди прийняття в ньому участі (звичайно, якщо журналіст заздалегідь уточнив, що інтерв’ю буде проходити в прямому ефірі).
У разі, коли відбувається попередній запис, правильним рішенням буде взяти в інтерв’юйованого письмову згоду на запис інтерв’ю та його подальшу публікацію. Так, у вас не виникне в майбутньому правових спорів.
Якщо говорити за ретрансляцію, то тут теж необхідна угода. Наприклад, якщо інтерв’ю є частиною якоїсь телевізійної передачі, то журналістові необхідно буде взяти в інтерв’юйованого дозвіл на повторну публікацію твору.
Авторське право на інтерв’ю під час розміщення в мережі Інтернет
З розвитком технологій та Інтернету, все більше з’являється офіційних сайтів, сторінок, ютуб-каналів, де власники телеканалу та журналісти безпосередньо розміщують свої розроблені твори (в тому числі й інтерв’ю). Знову ж виникає питання — чи потрібен дозвіл від інтерв’юйованого, якщо розміщення в Інтернеті буде відбуватися на офіційній сторінці телеканалу, якому особа за фактом давало інтерв’ю. У даному випадку також потрібна угода!
Слід запам’ятати, що кожна нова публікація інтерв’ю вимагає нового дозволу від кожного співавтора. В іншому випадку можуть бути порушені авторські права, за що згідно з українським законодавством передбачена відповідальність.
Інтерв’ю — це особливий вид об’єктів інтелектуальної власності, який з’явився відносно недавно. Саме тому, займаючись реєстрацією даного об’єкта, необхідно мати спеціальні знання та практичний досвід.
Компанія Парето надає послуги у сфері інтелектуальної власності понад 10 років, за цей час наші фахівці здійснили понад 2500 успішних угод. Ми готові допомогти й вам! Не витрачайте час даремно — захистіть своє інтерв’ю від недобросовісних конкурентів.
Хочете отримати безкоштовну консультацію? Тоді залишайте онлайн-заявку на нашому офіційному сайті!
Було цікаво? Дізнайтесь більше! Наприклад про те, що таке авторські права на сценарій.
Посада: юрист у сфері інтелектуальної власності
Досвід роботи: 8 років. Кандидат юридичних наук.
Спеціалізація: Займається захистом і реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності, написанням претензій та позовних заяв. Реєструє об’єкти в митному реєстрі.