Усе про майнові права автора: дозволи та заборони
Кожен автор бажає знати, якими саме він наділяється правами після створення об’єкта інтелектуальної власності. Такі права гарантують захист творам та оберігають від незаконного використання та присвоєння об’єктів.
У цій статті ми докладно розглянемо, що таке майнові права автора, що до них можна віднести згідно з українським законодавством, які існують обмеження, а також поговоримо про те, який є строк чинності майнових прав.
Хочете дізнатися більше про права автора? Тоді зверніться за консультацією до експерта з питань інтелектуальної власності. Фахівець зможе розповісти вам не тільки про головні недоліки та переваги, але також і порадить, як діяти в тій чи іншій ситуації, яка пов’язана з інтелектуальною власністю.
Наша команда Вайз Груп надає послуги в даній сфері вже 10 років. Наші принципи роботи — це професіоналізм, своєчасність, доступність, конфіденційність та індивідуальний підхід.
Залишайте заявку на нашому офіційному сайті — отримайте безкоштовну консультацію від спеціаліста!
Майнові права автора
Виключне майнове право автора — це права на матеріальний об’єкт, що був створений у результаті творчої діяльності людини, а також який має певну економічну цінність і може бути відчужений (або переданий) згідно з нормами українського законодавства.
Що належить до майнових прав?
Аби відповісти на це питання, необхідно звернутися до Закону України «Про авторське право та суміжні права», а саме до статті 15. Таким чином, згідно з українським законодавством до майнових прав автора відносяться:
- Виключне право на використання.
- Виключне право, що встановлює дозвіл (заборону) використання твору третіми особами.
Особа, що наділена майновими правами, має змогу передати (відчужити) їх іншому. У такому випадку особа, якій були передані права, стане суб’єктом авторського права.
Розглянемо більш докладно кожен вид майнового права.
Виключне право на використання надає автору особливі права щодо об’єкта. Це використання може відбуватися різноманітними способами та відображатися в різних формах.
Друге — виключне право, що встановлює дозвіл (заборону) використання твору третіми особами. У цьому випадку автор має змогу в певному обсязі дозволяти або забороняти іншим особам використовувати власні творчі здобутки. Сюди можна віднести:
- відтворення об’єкту в різних формах;
- виконання, яке несе публічний характер;
- демонстрація або показ, які також є публічними;
- здійснення перекладу;
- внесення певних змін до твору, його перероблювання або адаптація;
- внесення авторського твору до збірника, матеріалів, енциклопедій та інше;
- незаконний продаж творів та об’єктів авторського права, їх відчуження шляхом здавання у прокат (оренду);
- здійснення імпорту об’єктів авторського права.
Треба відзначити, що ці ситуації є невичерпними. Це питання є індивідуальним і залежить від конкретних випадків.
Обмеження
Проте важливим питанням є обмеження майнових прав автора. У певних ситуаціях інші особи мають право використовувати об’єкти авторського права без дозволу самого автору. Це може відбуватися в наступних випадках:
- Особа може вільно використовувати об’єкти авторського права, коли зазначає справжнє ім’я автора.
- Бібліотеки й архіви примірників можуть відтворювати об’єкти авторського права, застосовуючи при цьому репрографічний метод.
- Твори можуть бути вільно відтворені, якщо це відтворення здійснюється з метою навчання.
- Комп’ютерні програми також можуть бути вільно модифіковані або декомпільовані.
- Особа може використовувати чужі об’єкти авторського права в особистих цілях, що не пов’язані з комерційними.
Строк чинності
Відповідаючи на це запитання, необхідно проаналізувати статтю 446 Цивільного кодексу України. Згідно з цією нормою, період дії майнових прав триває протягом усього життя автора, а також сімдесят років після смерті цього автора чи останнього співавтора об’єкта інтелектуальної власності. Ці сімдесят років починаються з 1 січня наступного року після смерті.
Що відбувається з ПДВ під час передачі майнових прав ІВ нерезиденту?
Актуальним питанням сьогодні є ПДВ оподаткування. З цього приводу виникало багато ситуацій, які потребували певних рішень.
Нещодавно Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало коментарі та роз’яснення стосовно окремих моментів, що стосуються цього питання. Отже, докладніше про це.
Що є об’єктом оподаткування?
Згідно зі статтею 186 Податкового кодексу України, до об’єкта оподаткування ПДВ відносяться певні процедури платників ПДВ, які спрямовані на надання послуг, що мають місце розповсюдження на усій митній території нашої країни.
Місце постачання послуг: як його визначити?
Відповідь на це запитання зазначена в підпункті «а» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України. Таким чином:
- місцем розповсюдження послуг, які спрямовані на передачу майнових прав інтелектуальної власності;
- місцем виготовлення за попередньою домовленістю об’єктів права інтелектуальної власності, а також їх використання (включаючи угоду за ліцензійним договором);
- місцем передачі або постачання права, що дозволяє зменшити викиди парникових газів.
Визначається місце, де замовник (отримувач) цих послуг має реєстрацію як суб’єкта господарювання. Якщо особа не має місця реєстрації, тоді встановлюється її місце проживання (постійного чи тимчасового).
Яка процедура не вважається об’єктом оподаткування?
Під час надання резидентом послуг, які спрямовані на отримання майнових прав нерезидентом, що стосуються інтелектуальної власності, місцем постачання визначається виключно держава нерезидента. У такому випадку процедура не буде вважатися об’єктом оподаткування ПДВ.
Було цікаво? Дізнайтеся більше! Наприклад про те, як захистити права інтелектуальної власності в мережі Інтернет.
Посада: юрист у сфері інтелектуальної власності
Досвід роботи: 8 років. Кандидат юридичних наук.
Спеціалізація: Займається захистом і реєстрацією об’єктів інтелектуальної власності, написанням претензій та позовних заяв. Реєструє об’єкти в митному реєстрі.
