В Україні і по всьому світу
Міжнародне патентування – це унікальна можливість захистити свою інтелектуальну власність від неправомірного використання та посягань з боку третіх осіб. Така процедура дозволяє не тільки убезпечити результат своєї праці, а й зайняти вигідну нішу як на вітчизняному, так і міжнародному ринку.
Провести процедуру міжнародного патентування без помилок і можливих відмов допоможе Wise Group. Фахівці нашої компанії візьмуть на себе виконання цієї складної процедури.
Міжнародне патентування відкриває перед заявником низку стратегічних можливостей. Воно дозволяє захистити інтелектуальні права у кількох країнах, а отже – ефективно масштабувати бізнес, виходити на закордонні ринки та мінімізувати ризики копіювання технологій або дизайну конкурентами.
Ключові переваги такої стратегії:
Хоча універсального міжнародного патенту, який би діяв автоматично у всіх країнах, не існує, є кілька глобальних та регіональних механізмів, які спрощують процес. Правильно обрана стратегія патентування допомагає не лише захистити результат праці, а й ефективно ним управляти.
Щоб отримати патент на винахід або корисну модель у закордонній юрисдикції, потрібно дотримуватися певної послідовності дій і врахувати ключову юридичну умову – спочатку подати заявку на винахід або корисну модель в Україні. Без цього ані участь у міжнародних системах, ані подання міжнародної заявки на патент будуть неможливими.
Ось покрокова інструкція:
Важливо: якщо заявка в Україні подавалася на корисну модель, то в багатьох країнах системи її не визнають (наприклад, Європейське патентне відомство не реєструє корисні моделі, а лише винаходи). Це треба враховувати на етапі вибору юрисдикцій.
Питання вартості – одне з ключових для будь-якого заявника. Ціна патентування за кордоном залежить від низки чинників: обраної системи, кількості країн, обсягу технічної документації, необхідності перекладів, а також від витрат на послуги повірених. Для заявників, які є фізичними особами та подають міжнародну заявку через УКРНОІВІ, передбачені суттєві знижки на офіційні платежі. Кожен випадок індивідуальний, але базові орієнтири такі.
Підготовка самої заявки зазвичай коштує від 500 до 3000 євро. Це залежить від складності об’єкта, потреби у кресленнях, наявності формули винаходу, а також мови документа. Далі йдуть витрати на подання: наприклад, у системі PCT це може бути близько 1500–4000 євро, з урахуванням міжнародного пошуку.
Окрема стаття витрат – переклади. Більшість країн вимагають національні мови, тому до бюджету варто додати ще 500-1500 євро на переклад документації для кожної окремої юрисдикції. У деяких країнах (Китай, Японія, Південна Корея) – це обов’язкова вимога.
На етапі національних фаз кожна держава встановлює свої мита. Наприклад, патентування в країнах ЄС через ЄПВ стартує приблизно з 5000 євро, а з урахуванням валідації та мови сума може зрости до 8000-10000 євро. Якщо ж оформлюється міжнародний патент на винахід у кількох юрисдикціях, наприклад у США, Китаї та Німеччині – загальні витрати можуть сягати 20000-30000 євро.
Крім того, для підтримання чинності патентів необхідно сплачувати щорічні збори. Вони різні: від 100 євро на рік на початку, а наприкінці терміну дії – до 1000-2000 євро. Ці платежі зазвичай зростають із кожним роком дії патенту.
Окремо слід врахувати обов’язкову участь місцевих патентних повірених – наприклад, у Китаї, США, Японії. Їхні послуги оплачуються окремо і також можуть коштувати від кількох сотень до кількох тисяч євро за проєкт.
Таким чином, вартість міжнародного патенту формується з багатьох складників. Але у довгостроковій перспективі це – не витрати, а інвестиція у захист об’єкта інтелектуальної власності, його ринкову стійкість і прибутковість.
Система PCT (Patent Cooperation Treaty) – це найзручніший інструмент для тих, хто планує захистити свій об’єкт одночасно в кількох країнах. Хоча насправді міжнародний патент у рамках PCT не видається, процедура дозволяє подати міжнародну заявку на патент, яка буде визнана в усіх 150+ країнах-учасницях договору.
Основна перевага PCT – це «відтермінування» рішень. Після подання заявки в Україні у вас є 12 місяців на використання пріоритету, а з моменту подання міжнародної заявки на патент – ще від 18 місяців до початку національних фаз. Цей час можна використати для пошуку інвесторів, оцінки ринку або доопрацювання технології.
Процедура передбачає кілька етапів:
Національні фази розпочинаються у вибраних країнах в основному до спливу 30-31 місяця з дати пріоритету. На цьому етапі кожна держава окремо розглядає заявку та приймає рішення про видачу або відмову у видачі патенту.
Для тих, хто хоче отримати міжнародний патент на винахід одразу у 5-10 країнах, система PCT – практично безальтернативне рішення. Воно дозволяє уникнути дублювання роботи, затримок і непотрібних витрат.
Гаазька система – це міжнародний механізм для реєстрації прав на промислові зразки. Якщо ваш об’єкт стосується зовнішнього вигляду виробу – форми, ліній, фактури чи кольору – саме ця процедура дозволяє швидко та централізовано захистити його одразу в кількох країнах. Водночас міжнародне патентування в класичному розумінні тут не застосовується – мова саме про зразки, а не винаходи чи корисні моделі.
Процедура дає змогу подати єдину заявку до ВОІВ із вказанням тих держав, де заявник хоче отримати захист. На відміну від класичної подачі в кожну країну окремо, Гаазька система:
Мінімальний термін дії захисту – від 5 років із можливістю продовження. Це вигідне рішення для дизайнерів, промислових компаній, стартапів зі сфери FMCG, меблів, електроніки, моди.
Однак Гаазька система підходить не для всіх: не всі країни є її учасниками, і не всі типи дизайнів підлягають охороні в кожній конкретній юрисдикції. Тому до подання варто перевірити, чи доступна процедура саме там, де ви плануєте запуск продукту або продаж прав.
Системи PCT і Гаазька – це різні інструменти, які застосовуються залежно від типу об’єкта. PCT – для захисту технічних рішень: винаходів і корисних моделей. Гаазька система – для захисту зовнішнього вигляду виробів, тобто промислових зразків.
Ось коротке зіставлення:
Якщо коротко: PCT – для інженерів і технічних компаній, Гаазька система – для дизайнерів. У ряді випадків їх навіть можна поєднувати, якщо один продукт має як інноваційне технічне рішення, так і новий зовнішній вигляд.
Оформлення патенту у будь-якій закордонній юрисдикції розпочинається з підготовки заявки. Її структура жорстко регламентована, тому будь-які відхилення – підстава для відмови або зупинення розгляду. Для оформлення міжнародного патенту документ має відповідати вимогам обраної системи (PCT, Гаазької, ЄПВ тощо) і містити повний пакет технічної та юридичної інформації.
Основними складниками заявки є:
У разі подання за процедурою PCT, документи передаються до ВОІВ (WIPO) через УКРНОІВІ або напряму. Після цього вони проходять формальну перевірку, міжнародний пошук і, за потреби, попередню експертизу. Важливою перевагою є можливість подати документи одразу англійською, що зменшує витрати на переклади під час подання до окремих країн.
Якщо подається заявка за Гаазькою системою – процес значно простіший, але стосується лише промислових зразків. Потрібно обрати країни, в яких заявник бажає захищати свій об’єкт, оплатити мито та дочекатися повідомлення про реєстрацію. У більшості випадків заявка не проходить експертизу по суті.
Патентування на території Європейського Союзу відбувається через Європейське патентне відомство (EPO). Подання єдиної заявки дозволяє охопити до 39 країн – не лише держави-члени ЄС, а й учасників Європейської патентної конвенції (наприклад, Швейцарія, Туреччина, Норвегія).
Європейська заявка подається англійською, німецькою або французькою мовами. Це одна з ключових переваг – не потрібно перекладати на всі місцеві мови. Валідація – процес підтвердження дії патенту в кожній обраній країні – настає після видачі патенту. У деяких юрисдикціях достатньо перекладу лише формули, що значно здешевлює процедуру.
Типовий строк розгляду заявки може тривати близько 3-х років. Однак із належним супроводом цей процес можна пришвидшити, наприклад, через подання заявки з уже проведеним міжнародним пошуком за процедурою PCT.
Ще одна перевага системи – відносна стабільність практики розгляду. ЄПВ має високий рівень прозорості, працює з цифровими сервісами, а рішення часто мають передбачувану логіку. Це спрощує планування подальших дій – ліцензування, передачі прав або стратегії захисту.
Корисні моделі в ЄС через EPO не патентуються, але їх можна зареєструвати через національні відомства деяких країн, наприклад, Німеччини чи Італії.
Після отримання патенту заявник щорічно сплачує мита вже до національних відомств. Ці платежі різняться, але залишаються в межах розумного бюджету для малого й середнього бізнесу.
Для українських компаній та розробників, які планують вихід на ринок ЄС, патент через EPO – це оптимальний варіант. Особливо якщо розробка має чітко виражений технічний рівень і потенціал комерціалізації на кількох ринках одночасно.
Китай – один із найскладніших, але й найперспективніших напрямів для міжнародного патентування. Патентне право КНР дозволяє захистити винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Але процедура має свої особливості.
По-перше, іноземні заявники не можуть подати заявку безпосередньо – це можливо лише через акредитованого китайського патентного повіреного. По-друге, документи обов’язково мають бути складені китайською мовою, а зміст – викладений максимально технічно й чітко. Особливу увагу слід приділити кресленням, формулі винаходу та термінам.
Найчастіше заявники використовують процедуру PCT, щоб вийти на національну фазу в Китаї. Це дає додаткові місяці на підготовку – усього до 30 місяців з дати пріоритету. Проте ще до переходу в цю фазу потрібно мати готовий китайський переклад заявки.
Патентне відомство КНР працює дуже динамічно. Бюрократія мінімальна, але вимоги до форми жорсткі. Крім того, китайська система активно перевіряє заявки на новизну, тому результати міжнародного пошуку (наприклад, за PCT) тут мають велике значення.
Заявка може бути подана в електронному вигляді. Важливо: після отримання міжнародного патенту в Китаї ваша розробка захищена не тільки на рівні законодавства, а й у рамках суворої судової практики. Однак це можливо лише за умови правильно оформленої заявки.
Для технологічних компаній, hardware-стартапів, інноваційного бізнесу Китай залишається одним із головних ринків. І хоча витрати тут порівняно високі, захист у КНР – це вигідна стратегія з погляду інвестицій, експортного потенціалу та вартості бізнесу в очах партнерів.
Патентування за кордоном – це можливість захистити розробку за межами України, посилити конкурентну позицію, підготуватись до експансії, підвищити вартість компанії. Але це також – складна процедура з технічними деталями, часовими обмеженнями, перекладами, податками та тонкощами локального законодавства.
Щоб отримати міжнародний патент на винахід або корисну модель у закордонних юрисдикціях без помилок і втрат, потрібна стратегія. А ще – досвід, знання систем (PCT, ЄПВ, Гаазька), вміння працювати з повіреними та розуміння юридичних наслідків кожного кроку.
Тому, якщо вам потрібен патент на винахід або корисну модель у закордонних юрисдикціях або закордонне патентування промислового зразка, звертайтесь до команди «Вайз Груп». Ми не просто оформлюємо заявки – ми думаємо на кілька кроків уперед, враховуємо інтереси бізнесу та підказуємо, як зробити патенти, отримані у закордонних юрисдикціях, дійсно цінним активом.
Олег Івченко — директор Wise Group, експерт з реєстрації ТМ, патентів та оцінки прав ІВ. Автор публікацій, вебінарів і практик із комерціалізації ІВ.
Заявку можна подавати англійською, французькою або іспанською мовою. У деяких національних або регіональних системах допускаються й інші мови, але міжнародна фаза зазвичай ведеться англійською.
Заявка має містити формулу винаходу чи зразка, опис, креслення (за потреби), реферат, відомості про заявника з датою пріоритету. Документи мають відповідати формальним вимогам обраної системи та бути поданими у встановлені строки.
Терміни залежать від обраної стратегії. Національна процедура в кожній країні займає від 2 до 5 років і залежить від завантаженості відомства, складності об’єкта й бюрократії. Система PCT дає до 30-31 місяця для вибору країн після подання заявки в Україні, а після переходу в національні фази кожна країна встановлює свої строки – від 6 місяців до кількох років. Гаазька система для промислових зразків дозволяє отримати охорону швидше – зазвичай за 6-12 місяців.
Бюджет залежить від системи, кількості країн і складності об’єкта. Подання PCT-заявки: підготовка – 500-3000 €, подання – 1500-4000 €, переклади – 1000-2000 €/країна. Гаазька система дешевша – від 400 € + мита. Річні збори – 100-2000 €. Для захисту в кількох країнах витрати зростають пропорційно.
Так, більшість систем, зокрема PCT та Гаазька, підтримують електронне подання через сайти ВОІВ або національних відомств. Це економить час і дозволяє швидко отримати підтвердження прийняття заявки.
Ні, універсального патенту не існує. Кожна країна має своє законодавство, а міжнародні системи лише спрощують процедуру й дають змогу отримати захист у кількох країнах на основі однієї заявки.